Cocaine FishScale Лесной

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Пацаны, втыкайте в мою историю, в которой я флексю и рассказываю, как закупилась крутой фиговинкой, а потом решила поохотиться на голубей в компании своей адская наркошки кошки. Двигаемся, ребята! Короче, как-то раз мне пришло в голову, что нужно порешить немного кикер-кокаина. Я уже заранее подготовилась, посмотрела фильмы про закладки, чтобы собрать информацию и не остаться на мели. Через пару связей я нарыла марцу в самом десятке и решила провернуть этот финт ушами. Поняв, что нужно проконтролировать свои действия и не утопить в кринже, я собралась и поехала забирать свое благо. Естественно, всегда нужно двигать с осторожностью, чтобы не попасть на крючок и не оказаться в неприятной ситуации. Так что я трепетно сидела в машине, отпивая кислоту и мечтая о чудесных приключениях, которые ждут меня. Притащив свою добычу домой, я почувствовала настоящий адреналин в крови. Как только мы с моей кошкой наркошей поделились дозой, мы решили пойти на охоту. Голуби - идеальная цель, чтобы поднять настроение и просто почувствовать себя крутыми наркоманами. А сейчас расскажу как мы это делали, сорванцы. Взяв с собой свою верную драгоценность - пробочку с оставшейся парой закладки, мы отправились на улицы. Ночь была темной и загадочной, и мы с кошкой решили, что это идеальное время для наших безумных игр. Я взяла лейдишу с кокаином и наслаждалась ощущением взлета, который дарил каждый новый вдох. Поцапавшись пару раз по лицу, чтобы проверить, что все реально, я почувствовала себя богиней. И вот, нашей жертвой стала одна белая голубишка, которая наслаждалась свободным полетом прямо над нами. Возбуждение пронзило наше сознание, и мы вошли в состояние настоящего экстаза. Я достала пробочку с закладкой и начала достаточно агрессивно на нее жать. Все вокруг окрасилось в яркие краски, и я почувствовала, что летаю, словно птица. Кошка, на которую я двигала, как настоящий наркоша, тоже начала весело хулиганить и прыгать по воздуху. Мы были на вершине кайфа! Но, естественно, вся эта ахинея длилась недолго. Пока мы проводили свою резню с голубями, мимо нас проходил полицейский патруль. Это был серьезный разгром, и мы поняли, что пора валить с места преступления. Со всех ног мы пулей убежали и прятались в темных переулках. Мы были потеряны и сумасшедшие. И хоть нам удалось избежать неприятностей, когда мы прятаться в кустах, я поняла, что такая охота на голубей - это опасное занятие, которое может привести к беде. Мы чуть не подставили себя, и это был настоящий урок. Так что, ребята, моя история - это не пример для подражания. Помните, что важно сохранять здоровье и оставаться ответственными за свои действия. Вывод? Не играйте с кикером и наслаждайтесь реальной жизнью без чужого стыда.